КОНОТОП

06 Жовтня 2021

likbez-ukrainika_gallery_konotopУ 1658 р. гетьман Іван Виговський підписав з Варшавою Гадяцьку угоду, яка передбачала перетворення Речі Посполитої на об’єднання «трьох народів»: Корони Польської, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського (України). Наслідком угоди стала московсько-українська війна.

Протягом травня-липня 1659 р. невеликий козацький гарнізон на чолі з наказним гетьманом Лівобережної України ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким досить успішно витримував облогу міста Конотоп з боку чисельного московського війська на чолі з князями Трубецьким, Пожарським, Ромодановським та загонами промосковської козацької опозиції наказного гетьмана Безпалого.

Вимушена затримка московських військ під Конотопом дала змогу Виговському мобілізувати українське військо в Правобережній Україні, сформувати наймані загони іноземців (разом близько 60 тисяч) та залучити на допомогу кримського хана Мехмеда IV Ґерая на чолі 40-тисячного війська.

4 липня 1659 р., просуваючись у напрямку Конотопу, Іван Виговський розбив передовий загін московської армії під селом Шаповалівка (нині село Конотопського району Сумської області), а 7 липня, підійшовши до Конотопа, за домовленістю з ханом залишив у засідці біля села Соснівка татарське військо та частину українського.

Зранку 8 липня другою частиною свого війська вдарив по московській армії й після короткого бою почав відводити козацькі підрозділи на вихідні позиції, імітуючи втечу. Московський воєвода князь Семен Пожарський кинувся переслідувати відступаючих і потрапив у заздалегідь підготовлену пастку, оскільки за наказом Івана Виговського напередодні було зруйновано міст і загачено річку Кукілка (притока Сейму). Це унеможливило організований відступ московського війська.

9 липня об’єднана українсько-татарська армія розпочала наступ на позиції князя Олексія Трубецького під Конотопом, змусивши московські війська тікати з української території. Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь сорока мучеників Севастійських. Результати цієї битви викликали переполох у Москві та мали широкий резонанс у Європі.

Перейти на сайт проекту

06 Жовтня 2021
06 Жовтня 2021

ОРША

Після нетривалої перерви, у 1512 р. великий князь московський Василій ІІІ ...
06 Жовтня 2021

ХОТИН

У 1619-1621 рр. відносини між Османською імперією, якою правив ...
06 Жовтня 2021

ДОРОСТОЛ

Доростольська битва 971 р. – не серед тих ратних подвигів, ...
02 Липня 2019

КРУТИ

Бій відбувся 29 січня (16 січня за старим стилем) ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *